Натисни та тримай

Нормативна база

Діяльність Служби зовнішньої розвідки України регламентується Конституцією України, законами України “Про основи національної безпеки України”, “Про розвідувальні органи України”, “Про Службу зовнішньої розвідки України”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про контррозвідувальну діяльність”, “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”, “Про боротьбу з тероризмом”, іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Першим актом, яким законодавчо врегульовано розвідувальну діяльність, став ухвалений Верховною Радою України 22 березня 2001 року Закон «Про розвідувальні органи України». У ньому визначено правові основи організації і діяльності розвідувальних органів, основні завдання, принципи, права, методи і засоби діяльності, порядок контролю і нагляду за їх роботою, а також правовий статус співробітників цих органів, їх соціальні гарантії.

Прийняття Верховною Радою України 1 грудня 2005 року Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки України» стало важливим етапом становлення СЗР України як самостійного державного органу.

Служба зовнішньої розвідки України визначена законом як державний орган, підпорядкований безпосередньо Президентові України та підконтрольний Президентові України і Верховній Раді України. Виконуючи покладені на неї актами законодавства завдання розвідувальної діяльності, вона певною мірою бере участь у реалізації державної політики у сфері національної безпеки. Водночас Служба зовнішньої розвідки України не належить за статусом до центральних органів виконавчої влади і протягом всього часу її існування не входила до системи органів, очолюваної Кабінетом Міністрів України. З урахуванням цього, СЗР України не здійснює жодної адміністративно-примусової діяльності та заходів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, не видає актів, що визначають права і обов’язки суб’єктів, які не належать до сфери її управління.

Сьогодні розвідувальні органи України, на відміну від органів, що діють у сфері кримінальної юстиції, позбавлені будь-яких правоохоронних функцій. Ті підрозділи, що функціонують у Службі зовнішньої розвідки України, та їх співробітники спрямовують свої зусилля виключно на забезпечення безпеки держави від зовнішніх загроз, не мають жодних кримінально- процесуальних повноважень, а відтак за будь-яких обставин позбавлені права порушувати кримінальні справи, розслідувати їх або затримувати, заарештовувати чи допитувати осіб.

Чинне законодавство України дає право Службі зовнішньої розвідки, як і іншим вітчизняним розвідувальним органам, для виконання поставлених завдань встановлювати на конфіденційній основі співробітництво з повнолітніми, дієздатними особами, отримувати для розвідувальних цілей необхідну інформацію від усіх органів державної влади, підприємств, організацій і установ, використовувати документи для того, щоб зашифровувати приналежність до розвідки співробітників, окремих підрозділів, приміщень і транспортних засобів тощо. Для виконання покладених на Службу зовнішньої розвідки України завдань з отримання розвідувальної інформації, забезпечення безпеки розвідувальних заходів, захисту своїх сил, засобів та інформаційних систем і обліків, а також джерел розвідувальної інформації вона застосовує методи і засоби оперативно-розшукової діяльності у порядку, визначеному в Законі України “Про оперативно-розшукову діяльність”, а також наділена правом проводити окремі контррозвідувальні заходи згідно із Законом України «Про контррозвідувальну діяльність».

Співробітники СЗР України під час виконання ними службових обов`язків перебувають під спеціальним захистом держави. Особливий правовий статус співробітників розвідки та їх соціальний захист передбачені законодавством держави з урахуванням специфіки діяльності розвідувальних органів.

Ухвалення законів, що регламентують діяльність розвідки, та інших нормативно-правових актів створило умови для функціонування Служби зовнішньої розвідки України в чітко окресленому правовому полі.

 

Закон України “Про Службу зовнішньої розвідки України”

 

Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності Служби зовнішньої розвідки України.

 

Стаття 1. Статус Служби зовнішньої розвідки України

Служба зовнішньої розвідки України є державним органом, який здійснює розвідувальну діяльність у  політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах.

Служба зовнішньої розвідки України підпорядкована Президентові України та підконтрольна  Президентові України і Верховній Раді України.

До співробітників Служби зовнішньої розвідки України  як військового формування належать військовослужбовці, службовці та працівники Служби  зовнішньої розвідки України.

Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки  України затверджується Президентом України.

Стаття 2. Правова основа діяльності Служби зовнішньої розвідки України

Правову основу діяльності Служби зовнішньої розвідки України становлять Конституція України, Закон України “Про розвідувальні органи України”, цей та інші закони України, видані на їх виконання акти Президента України, інші нормативно-правові акти, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України

Стаття 3. Завдання Служби зовнішньої розвідки України

На Службу зовнішньої розвідки України покладається: добування, аналітична обробка та надання розвідувальної інформації Президентові України, Голові Верховної Ради України, Прем`єр-міністрові України та іншим визначеним Президентом України споживачам;

Здійснення спеціальних заходів впливу, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в економічній, політичній, військово-технічній, екологічній та інформаційній сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку;

Участь у забезпеченні безпечного функціонування установ України за кордоном, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у країні перебування, а також відряджених за кордон громадян України, які обізнані з відомостями, що становлять державну таємницю;

Участь у боротьбі з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичних засобів, незаконною торгівлею зброєю і технологією її виготовлення, незаконною міграцією;

Вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України, життю, здоров`ю її громадян та об`єктам державної власності за межами України.

Стаття 4. Загальна чисельність Служби зовнішньої розвідки України

Затвердити загальну чисельність Служби зовнішньої розвідки України у кількості 4350 осіб, у тому числі до 4010 військовослужбовців.

Стаття 5. Загальна структура Служби зовнішньої розвідки України

Служба зовнішньої розвідки України має таку загальну структуру:

  • Апарат управління Служби зовнішньої розвідки України;
  • Підрозділи агентурної та технічної розвідки, оперативно-технічні, інформаційно-аналітичні, власної безпеки;
  • Підрозділи забезпечення;
  • Навчальні заклади та науково-дослідні установи.

Для виконання покладених на неї завдань Службою зовнішньої розвідки України можуть створюватися територіальні підрозділи в межах затвердженої загальної чисельності.

Організаційна структура Служби зовнішньої розвідки України визначається Президентом України.

Стаття 6. Керівництво Службою зовнішньої розвідки України

Загальне керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснюється Президентом України.Безпосереднє керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснює її Голова,який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.

Перший заступник Голови та заступники Голови Служби зовнішньої розвідки України призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Служби зовнішньої розвідки України.

Для колегіального обговорення найважливіших напрямів організації і діяльності Служби зовнішньої розвідки України утворюється колегія – дорадчий орган при Голові Служби зовнішньої розвідки України.

Стаття 7. Фінансування діяльності Служби зовнішньої розвідки України

Фінансування діяльності Служби зовнішньої розвідки України здійснюється відповідно до Закону України “Про розвідувальні органи України” за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.

Стаття 8. Соціальний захист співробітників Служби зовнішньої розвідки України та членів їхніх сімей

Соціальний захист співробітників Служби зовнішньої розвідки України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до законів України “Про розвідувальні органи України” та “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Стаття 9. Контроль і нагляд за діяльністю Служби зовнішньої розвідки України

Контроль і нагляд за діяльністю Служби зовнішньої розвідки України здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України, законами України “Про розвідувальні органи України” та “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”.

Стаття 10. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
  2. Служба зовнішньої розвідки України стосовно завдань, прав і обов`язків є правонаступником розвідувального органу Служби безпеки України, який ліквідовано.
  3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом:
  • привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
  • забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

Президент України В. ЮЩЕНКО
м. Київ, 1 грудня 2005 року
N 3160-IV

Нормативні документи: