ПУБЛІКАЦІЇ

«Знищити всiх боєздатних українських чоловiкiв»…

 Служба зовнішньої розвідки України оприлюднила документи про Другу світову війну

Не всі знають, що «галузевий державний архів» та програму розсекречування історичних документів має не лише Служба безпеки України, а й Служба зовнішньої розвідки України. Днями, спеціалісти СЗР зняли гриф таємності з деяких документів, що стосуються того періоду Другої світової війни, який знову «модно» називати Великою Вітчизняною. Це розвіддані про рух німецьких військ поблизу радянських кордонів перед нападом на СРСР, свідчення про стан справ на території України під час окупації її німцями. Серед документів — наказ Адольфа Гітлера до німецьких військ знищити всіх боєздатних українських чоловіків перед відступом, що його відібрали у полоненого німецького офіцера.
»»»»

Разведчики поделились секретами

Несколько документов из архива СВР Украины переданы в музей

Служба внешней разведки Украины вчера сообщила о рассекречивании ряда архивных документов времен Великой Отечественной войны. Среди них, в частности, приказ Адольфа Гитлера об уничтожении всего боеспособного мужского населения во время отступления немецких войск с территории Украины. Документы переданы в Национальный музей истории Великой Отечественной войны. Историки приветствуют рассекречивание архивных материалов, однако предостерегают от их использования вне исторического контекста.


»»»»

Во власти чужих секретов

Специальная служба, как орган, связанный с одним из наиболее секретных видов человеческой деятельности – организацией скрытой связи и ее перехватом, а также дешифрованием закрытой переписки вероятных и реальных противников, – имеет древнюю и достаточно интересную историю.
»»»»

Музеи не для чужих

В спецхранах у наших силовых структур хранятся уникальные экспонаты со времен Киевской Руси. «Сегодня» заглянула в эти «тайники».

Среди более 100 столичных музеев особое место занимают созданные силовыми и правоохранительными структурами. Некоторые из них скромно названы центрами патриотического воспитания, некоторые из-за специфики службы и строгой секретности открыты лишь для «своих». Но экспонаты поистине уникальны. В этом убедилась «Сегодня».


»»»»

За голову "Полковника Калиновского" фашисты пообещали 50 тысяч рейхсмарок и 20 гектаров земли

Исполнилось 100 лет со дня рождения Николая Казина, который под этим псевдонимом возглавлял легендарную советскую разведывательно-диверсионную группу, действовавшую на территории Польши.
»»»»

Список Івана Кудрі

Із досьє зовнішньої розвідки:

Кудря Іван Данилович народився 24 червня 1912 року в селі Сальків Київської губернії. Після закінчення шестимісячних педагогічних курсів учителював на Херсонщині. Служив у прикордонних військах, звідти був направлений на навчання у Ново-Петергофське військово-політичне училище НКВС. У 1938 році після закінчення училища був зарахований до центрального апарату радянської зовнішньої розвідки. У 1940 році відряджений до Києва, де очолив один із відділів 1-го (розвідувального) управління НКДБ УРСР. У роки Великої Вітчизняної війни керував нелегальною резидентурою, яка в окупованому Києві здійснювала розвідувально-диверсійну діяльність. Влітку 1942 року був заарештований і згодом розстріляний фашистами. Посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. На його честь у Києві названа одна з вулиць.
»»»»

Команданте Ніколас

Із досьє зовнішньої розвідки:
Микола Архипович Прокоп`юк народився 7 червня 1902 року в селі Самчики Старо-Костянтинівського повіту Кам`янець-Подільської губернії (нині Хмельницька область). Ази розвідувальної діяльності опановував у іноземному відділенні Славутського та Могилів-Подільського прикордонних загонів. Працюючи в центральному апараті ДПУ УРСР, пройшов спеціальну підготовку для роботи в особливих умовах у тилу противника. Під час громадянської війни в Іспанії був відряджений помічником резидента радянської зовнішньої розвідки в Барселоні, брав участь у бойових діях як радник республіканської армії і командир партизанського загону. У 1940 – 1941 роках працював у резидентурі радянської розвідки у Хельсінкі. Під час Великої Вітчизняної війни був закинутий у глибокий тил ворога на чолі оперативної розвідувально-диверсійної групи, яка згодом перетворилася в партизанське з`єднання, що діяло на території України, Польщі і Чехословаччини. Після війни виїжджав у довготривалі спеціальні відрядження в Китай і Німеччину. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу, двох орденів Леніна, трьох орденів Червоного Прапора, ордена Вітчизняної війни 1-го ступеня, інших вітчизняних та іноземних нагород. Помер у 1975 році.
»»»»

Операція «СМЕРП». П`ять років боротьби

Генерал зовнішньої розвідки Олександр Христенко — про не помітну навіть для піратів роботу українських розвідників під прикриттям, стратегію захоплення торгових суден сомалійцями та тактичні нюанси подальших переговорів із ними.

»»»»

17 мгновений из жизни ветерана разведки Константина Богомазова

Константин Богомазов одним из первых узнал о самоубийстве Гитлера, принимал участие в работе спецгруппы по поиску и опознанию его останков, лично допрашивал медсестру фюрера и врача, ставшего свидетелем умерщвления детей Геббельса в бункере.

Вместе с будущим председателем КГБ СССР Иваном Серовым Богомазов принимал участие в допросах советника разведывательного ведомства нацистской партии Вальтера Николаи, руководившего немецкой военной разведкой в годы Первой мировой войны. На протяжении многих лет выполнял задания внешней разведки в странах Восточной и Центральной Европы. Награжден тремя орденами Красной Звезды, двумя орденами Отечественной войны II степени, Богдана Хмельницкого III степени, польскими орденами Золотой крест заслуги и Крест храбрых. Накануне своего юбилея (14 ноября Константину Пантелеймоновичу исполняется 90 лет) полковник в отставке поделился своими воспоминаниями о тех событиях.
»»»»

Від Верещаки до М`якушка

«Український слід у розвідці» — так вітчизняні розвідники назвали книгу художньо–документальних нарисів про своїх видатних колег з минулого, чиї прізвища розсекречені зовсім нещодавно.
»»»»