ПУБЛІКАЦІЇ

Валентин Дьомін: «Після роботи у розвідці я сміливо брався за реалізацію будь-якого проекту»

Під час перебування у закордонному відрядженні розвідник Валентин Дьомін упродовж місяця був нагороджений двома орденами і двома медалями. Це унікальний випадок в історії розвідки. Досвід, набутий у зовнішній розвідці, допоміг йому згодом реалізувати себе у бізнесі, на дипломатичній ниві і на державній службі у Кабінеті Міністрів України
»»»»

Написаному вірити

Листівки від Української Народної Республіки не давали вмирати надії

Вони не давали вмирати надії… Надії на кращу долю України – вільну, квітучу, незалежну, соборну і щасливу.
»»»»

Українці на таємному фронті Другої світової

У рамках заходів з відзначення 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни у Службі зовнішньої розвідки України проходять заходи з ушанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції, віддається данина пам’яті усім борцям проти нацизму, загиблим воїнам, жертвам війни, учасникам українського визвольного руху цього періоду. Звісно, що особлива увага надається співробітникам розвідки, які протидіяли планам ворога, здобували цінну військову інформацію, своєю незримою роботою сприяли прискоренню перемоги над гітлерівською Німеччиною.
»»»»

Останній із могікан

Костянтин Богомазов: «За підписанням Акта про капітуляцію гітлерівської Німеччини я спостерігав з балкона»

95-рiчний ветеран Другої світової війни і ветеран зовнішньої розвідки Костянтин Пантелеймонович Богомазов — чи не єдиний з нинішніх мешканців України, хто був присутній при підписанні Акта про беззастережну капітуляцію гітлерівської Німеччини у Карлсхорсті у ніч з 8 на 9 травня 1945 року. А за тиждень до цього він став свідком прибуття на командний пункт 8-ї гвардійської армії 1-го Білоруського фронту начальника генерального штабу сухопутних військ вермахту генерал-лейтенанта Ганса Кребса для проведення переговорів про перемир’я. Тоді ж він довідався про самогубство Гітлера, а згодом брав участь у роботі спеціальної групи з пошуку й упізнання його останків, особисто допитував медсестру фюрера й лікаря, який став свідком отруєння дітей Геббельса в підземному бункері.
»»»»

Інтербандерівці

Хто і як воював разом з українцями на спільному фронті поневолених народів

Щойно, вивчаючи документи періоду Другої світової війни з галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України, натрапив на матеріали про те, як у складі Української повстанської армії воювали представники різних національностей. Не без цікавості гортав пожовклі листівки – оригінали й копії – із закликами до узбеків, грузинів, вірменів, росіян, чеченців, башкирів, інших народів Азії та Сибіру переходити до лав УПА і спільно боротися проти московсько-більшовицьких та гітлерівських загарбників.
»»»»

Работа посольства Украины в США начиналась с трех комнат

Вспоминает ветеран украинской внешней разведки Игорь Дунайский, которого распад СССР застал в Вашингтоне в резидентуре советской разведки

         По специальности, которую  выбрал еще в школе, он физик-ядерщик. По профессии, которой посвятил большую часть своей жизни, – разведчик. Мой собеседник – Дунайский Игорь Иванович, полковник внешней разведки в отставке. Он работал в Соединенных Штатах Америки в последние годы существования Советского Союза и в первые годы, когда независимая Украина делала самостоятельные шаги, утверждая себя на международной арене. Анализируя события 25-летней давности и сегодняшнее состояние американско-украинских и российско-украинских отношений, он не без эмоций отмечает, как все за это время изменилось.
»»»»

Більшовицька Росія проти Української держави. Ефект дежавю (1917-2014)

Дослідження історії вітчизняних спецслужб мимохіть привернуло мою увагу до разючої схожості того, що відбулося в Криму і на сході України, з подіями майже столітньої давності.
»»»»

Розвідчий старшина Іван Вислоцький

Іван Вислоцький вписав своє ім’я в історію української розвідки передусім тим, що залишив по собі детальні письмові спогади про свою службу у розвідчому відділі Української Галицької Армії (УГА) і про діяльність розвідки у цей непростий період існування Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Вони були опубліковані у 30-ті роки минулого століття у Львові і дають можливість скласти враження про становлення розвідки УГА, здобутки й вади у роботі, конкретні епізоди розвідувальної діяльності з рук безпосереднього учасника подій.
»»»»

Благодаря Александру Клетному удалось установить свыше 700 агентов японской разведки в Китае и СССР

Хранящийся в Институте ботаники Украины гербарий японской флоры был собран сто лет назад студентом Киевского коммерческого института, а впоследствии – японоведом, разведчиком и “японским шпионом”, который провел в застенках НКВД и ГУЛАГе 12 лет
»»»»

На сторожі національної безпеки

Є така професія

З цього номера журнал «Роботодавець» розпочинає цикл публікацій про людей незвичної і утаємниченої професії – розвідників. Здається, знаємо про них багато з численних книг і кінофільмів. Насправді ж, літературні і кіношні «джеймси бонди» нерідко суттєво відрізняються від реальних, тих, хто непомітно робить потрібну справу для держави, добуваючи важливу розвідувальну інформацію.

Як стають розвідниками, якими якостями вони мають бути наділені, де здобувають відповідну освіту, як потрапити за кордон для здійснення розвідувальної  роботи, хто нині працює в зовнішній розвідці і про кого з колишніх співробітників вже можна розповідати – про це ділиться журналіст і письменник, автор книг «Український слід у розвідці», «Розвідники, народжені в Україні», «Служба зовнішньої розвідки України: історія і сьогодення» та інших, радник Голови Служби зовнішньої розвідки України Олександр СКРИПНИК.
»»»»