На науково-технічному напрямі

Серед тих, хто позитивно зарекомендував себе на напрямі науково-технічної розвідки у Першому управління КДБ Української РСР, Юрій Михайлович Калін посідає особливе місце. І хоч він не мав учених ступенів, як деякі його колеги по роботі, але фундаментальна технічна освіта, постійне прагнення до вдосконалення, високий інтелект, хороші ділові й організаторські якості сприяли тому, що він став одним з найяскравіших представників науково-технічної розвідки свого часу. Під його керівництвом працювали Олександр Шарков, Леонід Рожен, В’ячеслав Абрамов, які згодом стали керівниками зовнішньої розвідки в Україні, а український підрозділ НТР незмінно займав провідні позиції у колишньому Радянському Союзі. Він мав на зв’язку цінні закордонні джерела інформації, на матеріалах одного з яких і наданому новітньому імпортному обладнанні працювало ціле  конструкторське бюро.

Можна знайти чимало пояснень, чому Україна постійно мала вагомі результати по лінії науково-технічної розвідки. Та найголовніше з них полягає в тому, що республіка мала потужний науково-виробничий і оборонно-промисловий комплекс, звідки надходили відповідні замовлення і де реалізовувалась добута інформація, добиралися кадри для роботи в розвідці.

Юрiй Калiн

Юрiй Калiн

Юрій Калін у розвідці дослужився до заступника начальника Першого управління КДБ УРСР, на цій посаді він здійснював кураторство підрозділу науково-технічної розвідки. А починав свій трудовий шлях у конструкторському бюро машинобудування на одному з ленінградських підприємств радіотехнічної промисловості. Туди його привів і влаштував на роботу як здібного студента його науковий керівник. Тоді Юрій Калін ще навчався на механіко-машинобудівному факультеті Ленінградського політехнічного інституту. Так аж до одержання диплома він вчився і одночасно працював. Було важкувато, але скрізь устигав. На захист диплому приніс частину верстата, який сам винайшов.

По закінченню інституту Ю. Калін мріяв залишитися в Ленінграді, але, на жаль, не мав прописки. Сюди він приїхав услід за батьком з Владивостока, де народився й виріс. Батька тоді направили на навчання в Академію морського флоту, а невдовзі призначили головним інженером морського порту в Одесі. За ним подався і Юрій. Він влаштувався на роботу у Чорноморське морське пароплавство, устиг побувати на судні “Петро Великий” за кордоном. Але згодом морська кар’єра так само швидко завершилася, як і почалася. На нього звернув увагу співробітник КДБ, який обслуговував пароплавство, і запропонував перейти на роботу в органи держбезпеки.

Удома, дізнавшись про цю новину, особливої ейфорії не було, але ніхто й не заперечував проти зміни місця роботи. Сам Юрій з цікавістю поставився до нової і утаємниченої сфери діяльності, якою йому належало займатися. Спочатку він упродовж двох років навчався у спеціальній школі КДБ, після чого в Управлінні КДБ по Одеській області займався контррозвідувальною роботою на морському каналі. Але це тривало недовго. Згодом його перевели до Києва, і він опинився у Першому управлінні КДБ УРСР у підрозділі науково-технічної розвідки.

Через якийсь час з Москви надійшла вказівка підготувати і рекомендувати для закордонного відрядження у Канаду співробітника зі знанням іноземної мови і з інженерною освітою. Під поставлені вимоги підходив Ю. Калін, який у той час обіймав посаду прикриття в одному з республіканських міністерств. Офіційно від цього міністерства він і поїхав за кордон, де крім основної роботи займався добуванням інформації науково-технічного характеру, а також виконував інші завдання, які ставилися перед ним резидентом радянської розвідки.

Наступне його закордонне відрядження було до Фінляндії. Там він діяв з позиції співробітника радянського торговельного представництва і одночасно з роботою над плановими контрактами займався укладанням таких, в яких була зацікавлена вітчизняна Військово-промислова комісія. У Хельсінкі Ю. Калін пробув чотири роки, повернувся на батьківщину і продовжив службу у ПГУ КДБ СРСР. За його кар’єрним зростанням уважно стежили як у Москві, так і в Києві. Коли в Першому управлінні КДБ УРСР з’явилася вакантна посада заступника начальника у відділі науково-технічної розвідки, йому запропонували її обійняти. Потім він став начальником цього відділу, а згодом – заступником начальника управління.

Перебуваючи на різних посадах, Юрій Михайлович особисто або за участю своїх підлеглих добував важливу інформацію, документальні матеріали, зразки нових виробів, які високо оцінювалися науковцями і вченими, мали значний економічний ефект, окремими з них серйозно займалися представники військових галузей виробництва. Зокрема, завдяки вдало проведеним заходам і цілеспрямованій роботі із закордонними джерелами вдалося добути унікальну технологію пресування матеріалів. В іншому випадку були одержані документальні матеріали стосовно технології виробництва мурашиної кислоти, яка використовується як у військовому виробництві для виготовлення вибухових речовин, так і в цивільних галузях. А в одому з регіонів СРСР за кресленнями, добутими підрозділом Ю. Каліна, побудували цех з виробництва теплоізоляційних матеріалів, які використовуються при виготовленні ракетних двигунів.

Стосовно ж конструкторського бюро, яке працювало завдяки закордонному агенту, Юрій Калін розповів у своєму єдиному інтерв’ю для преси, опублікованому буквально за два дні до його смерті (Ю. Калін народився 5 листопада 1932 року, помер 12 червня 2006 року). У ньому ветеран розвідки, не називаючи прізвища й інших біографічних даних агента, охарактеризував його і те, чим він займався в інтересах радянської розвідки, так:

“… Комп’ютерник божою милістю. Він все знав, все умів. Ще коли був молодим і маловідомим фахівцем, він відкрив у одній з європейських країн комп’ютерний інститут. Він завозив туди обладнання, те, яке потрібно було нам. Він копіював, робив креслення, закуповував дублікати – і все це передавав нам. На його матеріалах у Москві у той час працювало ціле конструкторське бюро, що було повністю оснащене новітньою закордонною технікою. Друге. Він привіз гору обладнання, яким і досі користуються в одному з московських інститутів ядерних досліджень. Третє. Він здійснив постачання у один з московських дослідницьких інститутів стільки комп’ютерної техніки, стільки новітніх технологічних розробок, що, якби там, на заводі, сиділи нормальні люди, то ми б мали блискучі вітчизняні автомобілі, які б ні в чому не поступалися західним…”

Юрій Калін особисто неодноразово зустрічався з цим особливо цінним джерелом інформації радянської розвідки, брав участь у здійсненні заходів з надання йому юридичної допомоги, коли той потрапив у поле зору іноземної контррозвідки, був заарештований і засуджений до позбавлення волі, а після відбуття покарання знову контактував з ним, підтримуючи у скрутну хвилину. Лише з урахуванням того, що справа мала судовий розголос, Калін погодився навести деякі деталі. Щодо іншої роботи всередині країни і за кордоном зазначав: “Давайте напишемо так: там були звичайні будні, працював з агентурою”.

Скрипник О. Розвідники, народжені в Україні. – К.: Ярославів Вал, 2011. – С. 584 – 588.


««««