На 98-му році пішов із життя видатний український розвідник Костянтин Богомазов

24 травня на 98-му році після тривалої хвороби пішов із життя видатний український розвідник Богомазов Костянтин Пантелеймонович.


Богомазов К.П. народився 14 листопада 1919 року в багатодітній селянській родині на Дніпропетровщині. Закінчив сільськогосподарський технікум, потім Харківське прикордонне училище.

Війна з фашистською Німеччиною почалася для нього з написання рапортів із проханням відправити на фронт. Спочатку Костянтина Пантелеймоновича направили в Іран, де він керував групою, що займалася виявленням німецьких розвідників та їхньої агентури, а також місцевих озброєних кримінальних формувань, які проникали на територію Радянського Союзу.

Після Ірану Богомазов К.П. потрапив на радянсько-німецький фронт. На Орловсько-Курській дузі він вже був на посаді заступника начальника особливого відділу дивізії.

Наприкінці Другої світової війни Богомазов К.П. займався виявленням, арештом та допитом високопоставлених нацистських злочинців, доклав чимало зусиль, щоб виключити можливість створення ними підпільних формувань, а також притягнути їх до відповідальності. Як начальник слідчого підрозділу брав участь у пошуку й упізнанні останків Гітлера, особисто допитував лікаря, який був свідком отруєння дітей Гебельса, брав участь у допитах радника розвідувального відомства нацистської партії Вальтера Ніколаї.

З 1951 року Богомазов К.П. почав працювати по лінії Першого головного управління (зовнішня розвідка) органів державної безпеки СРСР, був радником при слідчому департаменті польського міністерства громадської безпеки. Перебуваючи в Польщі, Костянтин Пантелеймонович виявив колишнього начальника розвідувального органу «Абверкоманда-102», що діяв у Києві під назвою «Оріон» і готував агентуру для закидання в тил Радянської армії.

У розпал «холодної війни» Богомазов К.П. здійснював оперативні ігри з іноземними розвідками. Безпосередньо займався розвідкою, підготовкою й переправленням в інші країни розвідників-нелегалів, обробкою отриманої від них інформації, особисто виїжджав за кордон для зустрічей з важливими джерелами.

Після звільнення у запас Богомазов К.П. продовжив свою трудову діяльність у народному господарстві – до 72 років був одним з керівників відділу зовнішніх зв’язків у Міністерстві легкої промисловості.

За виконання важливих завдань Богомазов К.П. нагороджений трьома орденами Червоної Зірки, орденом «Вітчизняної війни» II ступеня, орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня, польськими орденами «Золотий хрест заслуги» і «Хрест хоробрих», а також багатьма медалями і заохочувальними відзнаками.

До останнього дня свого життя Богомазов К.П. підтримував тісні контакти з українською зовнішньою розвідкою, намагаючись бути корисним справі, якій присвятив усе своє життя.

Керівництво і особовий склад Служби зовнішньої розвідки України висловлюють співчуття рідним і близьким легендарного розвідника. Костянтин Пантелеймонович назавжди залишиться в історії української розвідки і в пам’яті співробітників СЗРУ.


««««