Натисни та тримай

Галерея Слави. Видатні розвідники Української національної революції 1917-1921 рр.

Недайкаша Василь Денисович, 20.03.1896 –1960-ті роки

Активний організатор Вільного козацтва, підпільно-партизанського руху і розвідувальної діяльності на користь Армії УНР у 1919–1920 роки.

З 1928 до 1933 року керував розвідувальним сектором Генштабу Військового міністерства Державного Центру УНР в екзилі.

        

Боржинський Федір Кіндратович, 3.02.1879 – 14.02.1919

Дипломат, розвідник, науковець.

У 1918 році очолював дипломатичне представництво Української Держави на Кубані. Активно відстоював українські інтереси і протидіяв агресивним планам Добровольчої армії проти України, за що був підступно заарештований і розстріляний денікінцями.  

 

Змієнко Всеволод Юхимович, 16.10.1886 – 30.10.1938 

Визначний військовий діяч Армії УНР, генерал-хорунжий, один з організаторів військової спецслужби Державного Центру УНР в екзилі.

Під час перебування в еміграції у Польщі працював у Генеральному штабі Армії УНР, упродовж 1928 –1936 років очолював підрозділи розвідки і контррозвідки, підготував основні концептуальні засади розвідки, вважаючи її «мозковою клітиною» штабу.

 

Басараб Ольга Михайлівна, 1.09.1889 – 12.02.1924

Активна діячка національно-патріотичних рухів і формувань на теренах Західної України на початку ХХ ст., зв’язкова розвідки  Української військової організації (УВО), нескорена патріотка, яка, попри тортури, не виказала нікого із членів підпільної організації, і трагічно загинула у в’язниці.  

 

Литвиненко Іван Данилович, 17.01.1891 – 17.02.1947

Учасник Першого Зимового походу Армії УНР по тилах більшовиків і денікінців, полковник, керівник розвідпунктів на Волині. За твердженням  радянських органів держбезпеки, один з десяти найбільш авторитетних та активних діячів спецслужби уряду УНР в екзилі.

 

Кузьмінський Олександр Хомич, 30.08.1884 – 27.04.1975

Керівник Розвідчої управи Генерального штабу Збройних сил УНР (1919-1921 рр.), розвідувального відділу Партизансько-Повстанського Штабу Державного Центру УНР в екзилі (1921 р.). Генерал-хорунжий. Один із розробників організаційної структури розвідапарату повстанського руху в Україні.

 

Гальчевський Яків Васильович, 22.10.1894 – 21.03.1943

Сотник Армії УНР, легендарний повстанський отаман на псевдонім Орел, командир усіх повстанських загонів і підпільних організацій Правобережної України (1922-1924 рр.), керівник низки розвідувальних пунктів військової спецслужби емігрантського уряду УНР.   

 

Филонович Василь Захарович, 15.01.1894 – 3.06.1987

Активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність України у складі Армії УНР та підпільно-партизанських загонів (1917-1921 рр.), представник Військового міністра емігрантського уряду УНР на Балканах (1922-1939 рр.), де нарівні з громадською роботою вів розвідувальну і контррозвідувальну  діяльність.

 

Філоненко Петро (Євстафій), 12.12.1896 - 01.08.1960

Сотник Армії УНР, повстанський отаман, активний учасник підпільно-партизанської боротьби за незалежність України (1918-1923 рр.) та розвідувальної діяльності військової спецслужби емігрантського уряду УНР (1924-1936 рр.).

У 1924 році Філоненко став до диспо­зиції Штабу спеціальних завдань при Уряді УНР у Польщі, до яких належали пропаганда, зв'язок, бойові акції на окупованих Росією теренах України. Керівництво Штабу атесту­вало його як надзвичайно хороброго старшину, який не один раз переходив із своїм загоном польсько-совєтський кордон і організовував збройний опір радянській владі.

 

Думін Осип Олексійович, 26.09.1893 – травень 1945

Сотник Українських січових стрільців і Армії УНР, керівник відділу розвідки Начальної команди Української військової організації (УВО). Зробив вагомий внесок у формування розгалуженої розвідувальної мережі УВО в Європі та забезпечення конспіративності у її роботі. 

 

Вислоцький Іван,  24.09.1893 – вересень 1969

Хорунжий Українських січових стрільців, співробітник розвідчого  відділу Української Галицької армії (УГА) періоду існування Західно-Української Народної Республіки, автор спогадів про становлення розвідки УГА і в цілому про засадничі основи розвідувальної діяльності у період Української революції 1917-1921 рр. 

 

Красовський Микола Олександрович, 1871 – дата смерті не відома

Керівник Інформаційного бюро Розвідчої управи Генштабу Армії УНР – головного робочого органу військової розвідки та контррозвідки Збройних сил республіки, полковник Армії УНР, розробник перших нормативних актів, у яких відображено вимоги до оперативного співробітника розвідки.

Що ще цікавого

205
1
Розвідники доби УНР очима художника-баталіста
Інтерв’ю Голови Укрінформу
293
5
Росія і її сателіти — найбільша загроза світовій розвідспільноті
295
4
Зовнішня розвідка України: з чого все починалось