Atlantic Council: Розвідка України нарешті відходить від практик КДБ

Українські служби безпеки і розвідки страждали від репутаційних проблем з дня проголошення незалежності. В ранній пострадянський період вони фактично дотримувалися тієї ж ментальності, що і КДБ в часи Холодної війни. Захід вважався головним ворогом.

Однак, це вже давно не правда. За роки після революції в 2014 році давно назрілий процес українізації розпочався у службах розвідки України. Про це на сторінках Atlantic Council пише директор Wooden Horse Strategies Браян Меффорд. Він вважає, що згадані вище зміни були продемонстровані нещодавно, коли Служба зовнішньої розвідки України опублікувала "Білу книгу 2021". В ній викладений аналіз поточних міжнародних загроз для української безпеки.

Вперше Служба зовнішньої розвідки країни публічно і детально описала всі небезпеки, з якими доводиться мати справу Україні. В минулому українські розвідники культивували образ таємничості й бажали залишатися в тіні. Нинішній перехід до більшої відкритості заслуговує на підтримку хоча б тому, що він демонструє, що Служба зовнішньої розвідки справді займається ворогами країни, а не лише шпигує за західними туристами.

Нова відкритість - це добре. Але ще важливіший зміст опублікованої "Білої книги". Вона визначає Росію як головну загрозу для української безпеки. Така відверта риторика підбадьорює. Вона також говорить про те, що розвідувальні служби України більше не русифіковані. Для країни, яка декларує мету стати членом НАТО в майбутньому, це дуже важливо.

Звіт містить огляд широкого спектру інструментів, які Росія використовує в гібридній війні проти України. Серед них спроби Москви дестабілізувати сусідню країну за допомогою підтримки сепаратистських рухів в українських регіонах, наприклад, в Одесі і Закарпатті.

Російська інформаційна війна проти України - ключовий елемент "Білої книги", так само як і дедалі більша схильність Кремля вдаватися до кібератак. За допомогою соціальних мереж і анонімності в інтернеті Росія поширює свої твердження в українському інформаційному просторі. Ключове повідомлення Москви - це зображення України як нестабільної країни, схильної до ультраправого екстремізму. І нібито єдине рішення цієї проблеми - це повернути Україну в російську "сферу впливу".

Це твердження Москви лишалося незмінним впродовж останніх 7 років неоголошеної війни. Росія також просуває ці ж твердження в інших країнах, намагаючись посіяти розкол між Україною і її партнерами на Заході. Тим часом, використання білоруського вектору для трансляції пропаганди Кремля на українську аудиторію помітно посилилася після сумнівних білоруських виборів в серпні 2020 року. Про це говорять висновки, зазначені в "Білій книзі".

В ній також зазначено, що в окупованому Криму Росія зосередила більше 32 тисяч солдатів. Вона "активно розбудовує ударні можливості Збройних сил РФ, збільшуючи кількість військ, обладнання й нових видів озброєння, водночас створюючи умови для зміцнення їх ядерного потенціалу на цій території". Українська розвідка бачить, що Кремль розглядає Крим суто з військової точки зору й не намагається покращити стандарти життя місцевих жителів.

"Біла книга" Служби зовнішньої розвідки України - це саме той звіт, який можна очікувати від країни з амбіціями вступу в НАТО. Звіт включає деталі про зусилля служби стати повноцінним учасником систем комунікації НАТО й його розвідувальних служб. Однак, НАТО - не доброчинна організація і не "лицар у блискучих обладунках", який рятує країни від катастроф. Країни, які успішно вступили в альянс, змогли це зробити, тому що інвестували багато часу й грошей у модернізацію, щоб заслужити своє членство.

Саме тому збільшення фінансування операцій зовнішньої розвідки України до 4 мільярдів гривень в 2021 році - дуже важливий сигнал. Він говорить, що Україна готова інвестувати у власну безпеку.

УНІАН, 02.02.2021