Росія активізує агентурну діяльність у Європі після нормалізації ситуації з COVID-19 – Департамент охоронної поліції Естонії

Світ усе більше переконується: Росія несе загрозу безпеці не тільки Україні чи Європі, а всьому світу. Щорічні підсумкові звіти спецслужб країн НАТО прямо вказують на беззаперечні факти втручання Росії в загальний світопорядок.

Служба зовнішньої розвідки України і надалі продовжуватиме публікувати основні тези звітів, у яких ідеться про дестабілізаційні дії країни-агресора.

Департамент охоронної поліції (КаПо) Естонії, що відповідає за захист конституційного ладу та контррозвідку, у своєму традиційному щорічному звіті окреслив деструктивну роль Російської Федерації для національної безпеки республіки.

У розділі «Захист конституційного ладу» перше місце посідає глава «Операції впливу Кремля в Естонії», де детально окреслено підходи, які практикувала російська сторона протягом 2020 р., зокрема в контексті поширення серед естонського населення дезінформації щодо COVID-19 або святкування річниці «Великої Перемоги».

Естонські контррозвідники також відслідковують ситуацію із використанням Кремлем інструментарію РПЦ для досягнення своїх зовнішньополітичних цілей. Характерно, що, на переконання КаПо, заснування у 2018 р. Православної церкви України та її визнання з боку Вселенського Патріархату суттєво послабило позиції РПЦ. У відповідь Кремль намагається активізувати церковний чинник впливу на сусідні країни, при цьому естонський напрям є одним із пріоритетних.

Особливе занепокоєння викликає дедалі очевидніша ставка РФ на роботу із молоддю, насамперед російськомовною. У КаПо чітко визначають стійке прагнення РФ сприяти поглибленню розколу естонського суспільства, передусім за мовною ознакою («бажання Кремля підтримувати розділену двомовну освіту в Естонії в інтересах розколу соціуму не зникло…»). Відповідними проектами активно опікуються дипломати посольства РФ в Естонії.

Паралельно фіксується спроба Москви переосмислити підходи у впровадженні інструментарію «м’якої сили» (хоча росіяни намагаються замінити цей термін на нейтральніший «гуманітарні акції»), про що опосередковано свідчать і кадрові зміни в керівництві відповідних структур, на кшталт Фонду підтримки й захисту прав співвітчизників за кордоном або «Россотрудничества» (новий керівник останнього Євген Примаков розглядає «гуманітарне співробітництво» із державами Балтії як довгостроковий пріоритет).

Як і в розділі «Захист конституційного ладу», розділ «Контррозвідка» майже повністю присвячений розвідувально-підривній діяльності спецслужб Росії. Цікавим моментом видається те, що, за оцінками аналітиків КаПо, активність ФСБ узв’язку із започаткуванням протиковідних заходів на території Естонії була частково паралізована. Більш того, спроби окремих підрозділів ФСБ у прикордонні проігнорувати застереження інфекціоністів закінчилися госпіталізацією багатьох «чекістів». Відтак російські розвідники змушені були перейти на безособові форми роботи, зокрема перевели спілкування зі своїми негласними помічниками в сегмент електронного зв’язку.

Водночас фахівці відзначають, що, з огляду на поступове відновлення та нормалізацію життя в європейських країнах, слід очікувати активізації кібератак на естонські державні структури з боку РФ та агентурної діяльності в країнах, де впродовж останніх років за шпигунство були публічно вислані російські дипломати.