РОЗСЕКРЕЧЕНА ІСТОРІЯ

singleNews

Микола Битинський проти «руского міра». Рік 1933-й

З-поміж архівних документів розвідки знайдено лист визначного українського геральдиста, фалериста, письменника, публіциста, графіка, вексилолога, дослідника і розробника емблематики Миколи Битинського з приводу публікації в одному з російських емігрантських журналів за 1933 рік статті про «Росію-визволительку». У листі він з обуренням пише про перекручення історичних фактів і зазначає, «що ні одна ворожа агітація чи пропаганда, чи будь-яка фальш, чи провокація не мусить бути залишена з нашого боку без відповіди». Цей лист, досі не відомий історикам, є яскравим свідченням того, що українські патріоти в усі часи вміли аргументовано протистояти «рускому міру».
6/24/2021
singleNews

Олександр Шульгин. Міністр закордонних справ УНР і об’єкт розробки ДПУ–НКВС «Дипломат»

Служба зовнішньої розвідки України публікує із архівних фондів матеріали про першого міністра закордонних справ УНР Олександра Шульгина, досі не відомі науковцям, дослідникам і широкому колу громадськості. Він був одним із тих, хто з моменту проголошення Української Народної Республіки і упродовж усіх міжвоєнних років чи не найбільше зробив для визнання України як незалежної держави, формування української зовнішньої політики, відстоювання українських інтересів у світі і розвитку міжнародного співробітництва. За його активною діяльністю пильно стежили органи ДПУ–НКВС СРСР і навіть мали намір завербувати.
6/15/2021
singleNews

Євген Коновалець. До 130-річчя від дня народження

З нагоди 130-річчя від дня народження першого голови ОУН, полковника Армії УНР Євгена Коновальця, який зробив вагомий внесок у боротьбу за здобуття Україною незалежності, Служба зовнішньої розвідки України публікує нові документи із архівних фондів розвідки. Це відомості від оперативних джерел про братів Степана і Мирона, а також публікації в українській емігрантській пресі, присвячені життю й діяльності Є. Коновальця, його участі у визвольних змаганнях, внеску в процеси державотворення. Раніше, з нагоди убивства 23 травня 1938 року керівника Проводу ОУН, на сайті СЗР України було опубліковано низку унікальних документів, які стосувалися підготовки і здійснення цієї багаторічної широкомасштабної операції радянськими органами ДПУ-НКВС.
6/14/2021
singleNews

Володимир Мурський. «Український нунцій» у Стамбулі

На початку 1930-х років уряд УНР у екзилі повернувся до питання здобуття автокефалії та створення помісної автокефальної церкви в Україні. Важливу роль у цьому процесі відіграв Володимир Мурський, який у той час був офіційним представником уряду в Туреччині і виконував певні завдання уенерівської розвідки, про що свідчать розсекречені документи з Галузевого державного архіву СЗР України. За підсумками зустрічі української делегації з Константинопольським патріархом Фотієм ІІ віце-прем’єр і міністр внутрішніх справ уряду УНР в еміграції Олександр Лотоцький високо оцінив зусилля Володимира Мурського і назвав його «українським нунцієм» у Стамбулі, за аналогією із саном найвищого дипломатичного представника Святого престолу.
6/3/2021
singleNews

Убивство Петлюри. Із архівних документів розвідки

Архівні документи розвідки, які стосуються убивства 25 травня 1926 року в Парижі українського державного і політичного діяча Симона Петлюри, дають змогу побачити, як ця подія висвітлювалася в закордонній пресі, як на неї реагували українські емігрантські кола і яке трактування й відображення вона мала в оперативних матеріалах радянських спецслужб. Розсекречені цілком таємні документи Іноземного відділу Об’єднаного державного політичного управління (ОДПУ) СРСР є вагомим аргументом на підкріплення зроблених вітчизняними істориками висновків про те, що це убивство було організоване радянською владою, а судовий процес над убивцею використаний для дискредитації як самого Петлюри, так і всього українського визвольного руху.
5/25/2021
singleNews

Євген Коновалець у протистоянні з ДПУ-НКВС

23 травня 1938 року співробітник НКВС СРСР Павло Судоплатов убив керівника Проводу ОУН Євгена Коновальця. Фатальний вибух у Роттердамі став завершенням багаторічної широкомасштабної операції радянських органів ДПУ-НКВС, вказівку на здійснення якої давав особисто Йосип Сталін. Попри те, що обставини цієї операції ретельно досліджені й описані, документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України, досі невідомі громадськості, дають змогу доповнити загальну картину і дати відповідь на запитання, яке упродовж останніх десятиліть обговорюється науковцями й істориками: чи мав шанси Є. Коновалець у тій ситуації позбутися щільної опіки з боку радянських спецслужб і залишитися живим.
5/20/2021
singleNews

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України, зокрема праця «Українське питання», дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Є. Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР.
5/12/2021
singleNews

Отаман Холодного Яру Яків Водяний

Яків Водяний увійшов в історію національно-визвольної боротьби українського народу за незалежність як отаман Холодного Яру, один із організаторів Вільного козацтва на Черкащині, непримиренний борець із більшовицькими військами, політичний і громадський діяч, письменник. Крім цього, перебуваючи в еміграції, він активно співпрацював із розвідкою УНР, про що збереглися свідчення в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, а також оригінальна світлина.
5/6/2021
singleNews

Представник військового міністра еміграційного уряду УНР на Балканах

Василь Филонович був одним із найяскравіших представників української еміграції. Керівники уряду УНР у екзилі по праву вважали його безцінним джерелом достовірної інформації як про колишніх вояків уенерівської армії, так і про ситуацію в емігрантському середовищі, нерідко залучали до виконання різних делікатних завдань. І хоч він не був штатним працівником спецслужби Державного Центру УНР в екзилі, органи ДПУ СРСР пильно за ним стежили і в оперативних документах, які збереглися в Галузевому державному архіві СЗР України, називали «резидентом розвідки УНР на Балканах».
4/26/2021
singleNews

Керівник розвідки ОУН «з великою вірою в українську правду й Українську державу»

Степан Мудрик найдовше очолював розвідку ОУН (б) – із 1951 року і практично до кінця 1980-х років. Водночас він увійшов у історію як послідовний борець за незалежність України. Із 1991 року обіймав посаду Голови Головної Ради ОУН. Протягом 10 років був заступником президента Світового конгресу вільних українців у Європі. Упродовж 11 років очолював Координаційний осередок українських громадських установ у Європі. Написав низку монографій, книг, статей з історії національно-визвольної боротьби і діяльності спецслужб ОУН і УПА, починаючи з 1940-х років. Саме про цей період його діяльності йдеться в розсекреченому документі з архіву СЗР України.
4/19/2021