Як співробітники кгб намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено матеріали, які проливають світло на те, як у 1950–1960-х роках органи мгб/кгб ссср намагалися схиляти до співпраці, відмови від антисовєтської діяльності та повернення до совєтського союза діячів культури, науки та літератури, які опинилися в еміграції, а в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об’єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.
4/10/2024
«Редактор» Василь Мудрий і його «Діло»
У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники нквд ссср, був тодішній голова Українського національно-демократичного об’єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети «Діло» Василь Мудрий. Про те, чому чекісти прагнули мати у своєму специфічному пропагандистському арсеналі талановитих журналістів, ораторів, депутатів закордонних парламентів, – розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України, які доповнюють уже відомі факти з насиченого багатьма подіями життя і діяльності В. Мудрого (19 березня 1893 р. – 19 березня 1966 р.).
3/19/2024
Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба мгб
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено документи про маловідому операцію мгб ссср, пов’язану з намаганням встановити у 1948–1949-х роках місце перебування Головного Командира УПА Романа Шухевича. Для того, щоб досягти цієї мети, чекісти залучили органи держбезпеки Польської Народної Республіки, провели низку арештів на території Польщі та усср і вдалися до звичної практики – наполегливого схиляння до співпраці кур’єрів, яких Провід ОУН послав в Україну зі спеціальним завданням до очільника повстанців.
3/5/2024
Організація Оборони Чотирьох Свобід України. Підтримка з-за океану
Після завершення Другої світової війни окремі представники української діаспори у США дійшли висновку, що увага до українського питання у світі знижується, а відтак і зменшується підтримка визвольної боротьби за незалежність України. Щоб якось змінити ситуацію, створили Організацію Оборони Чотирьох Свобід України (ООЧСУ). Одразу ж ця інформація потрапила в поле зору мгб ссср і стала приводом для нової оперативної розробки. Найбільшу тривогу, як свідчать розсекречені документи, становили програмні положення організації, в яких акцентувалася увага на загрозі від політики москви не лише українській нації, а всьому цивілізованому світові.
3/1/2024
Данило Скоропадський. «Валет» у колоді карт мгб ссср
13 лютого виповнюється 120 років від дня народження Данила Скоропадського. Його особі в архівних документах совєтських спецслужб, на відміну від батька – гетьмана Павла Скоропадського, приділено значно менше уваги. Водночас розсекречені документи свідчать про те, що після очолення гетьманського руху він також завдавав чимало клопотів чекістам.
2/13/2024
Осип Бойдуник. Незмінний учасник Великих зборів ОУН
Виповнюється 95 років з нагоди проголошення ОУН на Першому конгресі українських націоналістів, що проходив у Відні 28 січня – 3 лютого 1929 року. Учасником тієї історичної події, а невдовзі і всіх наступних Великих зборів ОУН, що відбувалися за його життя, був Осип Бойдуник. У розсекречених документах в архівних фондах розвідки він проходить під оперативним псевдо «Ярий». Практично всіх учасників Першого конгресу українських націоналістів, а їх було тридцять, включно з двома гостями, органи огпу ссср взяли в оперативну розробку. Найбільше уваги приділяли Євгену Коновальцю, Дмитру Андрієвському, Миколі Капустянському, Степану Ленкавському, Миколі Сціборському та іншим. Чекістів цікавили програмні положення ОУН, структура, керівний склад, цілі, мережа, хто за який напрямок роботи відповідав, характеристика членів, стосунки між собою, на чому можна було б зіграти, щоб зіштовхнути одного з одним, внести розкол, скомпрометувати. Відтак заводили досьє, в якому накопичувалася вся необхідна інформація.
1/29/2024
Розвідка в структурі Служби безпеки УПА
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено матеріали, які свідчать про ґрунтовний підхід керівників національно-визвольного руху до організації і здійснення розвідувальної діяльності у період існування Української повстанської армії під час Другої світової війни. Нині ці документи, попри те, що складалися в надрах нкгб і подавалися як негативна й тенденційна інформація про тогочасний повстанський рух, є своєрідним джерелом для подальшого дослідження історії української розвідки. Функціонування розвідувальних підрозділів у структурі УПА є окремою важливою сторінкою в історії української розвідки. На підставі знайдених в архівах і вже вивчених матеріалів можна говорити про її своєрідність та притаманні лише їй риси. Нові ж документи доповнюють і конкретизують наявні дослідження.
1/23/2024
Як нквд ссср «загубив» Володимира Симиренка
29 грудня виповнюється 132 роки від дня народження Володимира Симиренка – видатного українського садівника і вченого-селекціонера, який став жертвою сталінського терору. Його звинуватили у шкідництві і антисовєтській діяльності. Про його три арешти і два смертні вироки написано низку статей і книг за матеріалами слідчих справ. Водночас знайдена в архівних фондах розвідки добірка документів іноземного відділу нквд усср проливає світло на досі невідому історію про те, як на початку 1930-х років московські і київські чекісти «загубили» в’язня і упродовж року й двох місяців шукали його по всій країні.
12/29/2023
Володимир Винниченко. «За яку Україну?»
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається справа-формуляр на одного з провідних діячів Центральної Ради, першого голову українського уряду (Генерального секретаріату) та Директорії УНР Володимира Винниченка. Зібрані в ній матеріали свідчать про те, що кремлівське керівництво й органи гпу/нквд/кгб постійно тримали його у полі зору й намагалися використати зміну політичних поглядів, помилки й амбіції у своїх цілях, зокрема для дискредитації та остаточного поховання ідеї відновлення незалежності України. Про те, як це робилося за життя відомого політика й письменника і навіть після його смерті, – свідчать розсекречені документи.
12/15/2023
Передвістя Голодомору. Рік 1929-й
В архівних фондах розвідки знайдено документ гпу усср, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антисовєтської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву. Водночас чекісти ще й самі нагнітали обстановку й зображували її вкрай загрозливою для існування совєтської влади, аби невдовзі на повну потужність запустити маховик репресивної машини і остаточно приборкати український вільнолюбний дух.
11/23/2023
