Газова мрія кремля тріщить по швах: рф ризикує недорахуватися 450 млрд кубометрів газу до 2050 року

Після збиткових 2023 та 2024 років і невеликого підняття прибутку в 2025 році «газпром» намагається продемонструвати нові точки зростання, оголосивши про запуск видобутку нафти на чонській групі родовищ у східному сибіру. Водночас представники більш гнучкого та інвестиційно привабливого «новатэк» визнають: російська газова галузь стикається з ризиком масштабного дефіциту видобутку в майбутньому.

Як повідомила «газпром нефть», компанія розпочала промисловий видобуток на чонській групі родовищ у східному сибіру. Проєкт розглядається кремлем як один із елементів подальшої переорієнтації російського нафтового експорту на азійські ринки. Основну виробничу інфраструктуру для запуску родовищ будували близько двох років.

Утім у масштабах російського нафтового сектору новий актив залишається відносно невеликим: очікуваний рівень видобутку становитиме до 2 млн тонн нафти на рік, тоді як загальний видобуток на рф перевищує 500 млн тонн щороку.

Паралельно російська газова галузь демонструє дедалі тривожніші сигнали. Директор департаменту розробки родовищ «новатэк» олександр язьков заявив, що до 2050 року росія може відстати від власних стратегічних планів із видобутку газу на 450 млрд кубометрів, якщо держава не запровадить додаткові стимули для освоєння важковидобувних запасів.

Згідно з енергетичною стратегією рф, кремль планує збільшити видобуток газу до 1,107 трлн кубометрів на рік до середини століття. Для порівняння, у 2025 році цей показник оцінювався у 663 млрд кубометрів. Однак навіть найбільші російські газові компанії визнають, що без масштабної державної підтримки ці плани можуть виявитися нереалістичними.

У «новатэк» прогнозують, що дефіцит видобутку може сягнути 30 млрд кубометрів уже на початку 2030-х років, до 2036 року зрости до 90 млрд, а до 2050 року – до рекордних 450 млрд кубометрів.

Ключовою проблемою галузі називають виснаження традиційних родовищ надим-пур-тазовського регіону, який десятиліттями залишався основою російського газовидобутку. Рівень виробленості запасів там уже досяг 56%, що змушує компанії переходити до дедалі складніших і дорожчих проєктів на ямалі, гидані, у східному сибіру та на арктичному шельфі.

Додатковим викликом для російської енергетики залишаються західні санкції та технологічні обмеження. У «новатэк» прямо визнають, що свердловини з горизонтальним бурінням і багатостадійним гідророзривом пласта за нинішнього податкового режиму виявляються нерентабельними.

Таким чином, навіть запуск нових нафтових проєктів у східному сибіру не змінює загальної тенденції: легкодоступні запаси на росії поступово виснажуються, а подальше нарощування видобутку потребує величезних інвестицій, податкових пільг і технологій, доступ до яких для рф дедалі більше обмежений.