Готівка повертається: росіяни рятують заощадження від держави та інфляції

У січні 2026 року громадяни росії зняли з банківських карткових і накопичувальних рахунків понад $19,7 млрд, повернувши на депозити лише $5,8 млрд. Чистий відтік із банківської системи склав $13,9 млрд – другий за масштабом показник з 2010 року. Рекорд досі належить березню 2022-го, коли після повномасштабного вторгнення в Україну та введення санкцій населення вилучило $25,9 млрд.

Негативна динаміка пояснюється кількома чинниками одночасно. Посилення кремлівського контролю за фінансовими операціями та перебої в роботі інтернет-інфраструктури підштовхують громадян тримати гроші подалі від банків. Інфляційні очікування роблять своє: домогосподарства скорочують заощадження на користь поточного споживання, не вірячи у збереження купівельної спроможності вкладів.

Паралельно відбувається «ренесанс» готівки в побуті. З початку 2026 року кожному другому мешканцю росії пропонували розрахуватися готівкою за товари чи послуги, а кожен третій стикався з цим вже неодноразово. 18% росіян отримують подібні пропозиції постійно. Бізнес іде в тінь на тлі підвищення ПДВ, перегляду страхових внесків і зниження порогу сплати ПДВ для підприємств на спрощеній системі оподаткування.

Наслідки для банківської системи – однозначно негативні. Скорочення депозитної бази обмежує ресурси банків для кредитування та посилює їхню залежність від рефінансування з боку ЦБ рф. Масові переміщення коштів перевантажують системи моніторингу, провокуючи затримки платежів і зростання операційних ризиків.

Нагадаємо, що за наявною інформацією, депозити пересічних російських вкладників уже стали фінансовим резервом для основних банків рф, що фактично перебувають на межі кризи через нестачу капіталу. Водночас ці кошти активно використовуються для викупу боргових паперів держави, а також для кредитування держкорпорацій та підприємств ВПК. Щоб якось прикрити відсутність вкладів на банківських рахунках й убезпечити себе, кремль готується запровадити обмеження на зняття депозитів.

Макроекономічний фон додатково ускладнює ситуацію. Ескалація на Близькому Сході здорожчує логістику й імпорт, розганяючи інфляцію. Зростання готівкового обігу та споживчої активності формують додатковий проінфляційний ефект, який робитиме стабілізацію все більш примарною перспективою.