кремль реструктурує машину впливу: «россотруднічество» переходить під жорсткий контроль кірієнка

москва готує масштабну перебудову інструментів зовнішнього впливу. За даними відкритих джерел, кремль опрацьовує сценарій централізації управління «м'якою силою» безпосередньо під контролем адміністрації президента, що фактично означає кінець будь-якої інституційної самостійності «россотруднічества».

Кураторство над реформованою структурою, найімовірніше, отримає перший заступник керівника АП сергій кірієнко – чиновник, який уже контролює чотири ключові управління адміністрації, включно з внутрішньою політикою та інформаційно-комунікаційною інфраструктурою. Чинний голова агентства євген примаков, за прогнозами, буде відправлений у відставку з подальшим переведенням до госдуми.

«россотрудничество» давно позиціонує себе як структуру культурної дипломатії. Реформа остаточно знімає це прикриття. Серед запланованих змін – переорієнтація агентства з культурно-гуманітарної діяльності на комплексний зовнішній вплив: інформаційні кампанії, робота з цільовими аудиторіями та координація лояльних структур за кордоном. Агентство, яке і раніше розглядали як невід'ємну складову російських спецслужб, тепер отримує для цього інституційне оформлення.

Окремо опрацьовується створення спеціалізованого фонду для фінансування медійних і гуманітарних проєктів за кордоном – структури, яку кремль декларує як аналог USAID, однак яка за своєю архітектурою ближча до механізму прихованого фінансування мереж впливу через неурядовий сектор.

Географічний фокус реформи також зміщується: пріоритетом визначено пострадянські країни, які москва розглядає як зону стратегічної конкуренції та відновлення втраченого впливу. Активізація інформаційної присутності й «культурна» експансія в регіоні – прямий сигнал державам, що вже перебувають під тиском російської гібридної активності.

Концентрація ресурсів і повноважень у руках кірієнка створює умови для швидшого розгортання кампаній впливу та їх синхронізації з внутрішньополітичними завданнями кремля, що робить реформу не адміністративною оптимізацією, а елементом підготовки до нового витка інформаційної агресії.