На росію чекає прихована деіндустріалізація

І квартал 2026 року став для однієї з найбільших металургійних компаній рф «сєвєрсталь» катастрофічним. Чистий прибуток упав у 370 разів – із $281,6 млн до $0,76 млн. Вільний грошовий потік пішов у мінус $539,5 млн. Грошові резерви до кінця березня впали до $65,5 млн, проти $513,2 млн на початку року, і $1,72 млрд – на початку 2025-го. Загальний борг зріс до $892,7 млн. Дивідендів компанія не виплачує вже п’ять кварталів поспіль.

Причини незмінні. Внутрішній попит на сталь за І квартал 2026 року впав на 15% у річному вимірі. Жорстка грошово-кредитна політика придушила інвестиційну активність й обвалила ціни: середня вартість гарячекатаного листа на рф знизилася на 7%. Санкції відрізали те, що раніше компенсувало внутрішню слабкість, – експорт. До 2022 року Європа забирала до 17% поставок «сєвєрсталі». Загалом експорт сталі рф скоротився з 31 млн тонн у 2021 році до 20 млн тонн у 2024–2025 роках.

У відповідь компанія ріже витрати: ремонтний фонд – на 15%, капітальні вкладення – на 24%. Найм заморожено, індексацію зарплат скасовано, будівництво цеху з виробництва залізорудних окатишів у череповці призупинено. Аналогічна картина на «магнітогорському металургійному комбінаті»: завантаження потужностей скорочено до 60%, частину інвестицій і ремонтів зупинено, готується скорочення 10% управлінського персоналу.

На цьому тлі російський рейтинг Forbes є особливо цинічним. Власник «сєвєрсталі» мордашов очолив список найбагатших бізнесменів рф із капіталом $37 млрд. За рік його статок виріс на $8,4 млрд. Власник компанії, яка обнулила прибуток і проїдає резерви, став найбагатшою людиною рф.

У результаті металургія рф переходить із фази оптимізації у фазу консервації. Далі – прихована деіндустріалізація: потужності формально існують, але модернізації немає, ремонтів немає, кадрів немає.