Доповідь ООН: лукашенко продовжує переслідувати тих, хто допомагав Україні

Спеціальний доповідач ООН з питань прав людини в білорусі Нілс Муйжнієкс представив нову доповідь про становище в цій сфері за період з 1 квітня 2025 року по 31 березня 2026 року. Висновки доповіді не залишають місця для оптимізму: режим не просто зберіг старі практики придушення інакодумства, а й винайшов нові.

Влада рб продовжує застосовувати законодавство про боротьбу з тероризмом та екстремізмом проти опозиціонерів, правозахисників, журналістів, а також представників культури й науки. Офіційний мінськ заперечує свою причетність до свавільних затримань, але переслідування не припиняється навіть після звільнення людей з ув’язнення, їх включають до списків «екстремісти» або «терористи», що фактично продовжує строк покарання у новій формі. Для тих, кого визнали «терористами», передбачені обмеження на отримання SIM-карток, банківських рахунків і доступу до елементарних фінансових операцій, а також перешкоди під час працевлаштування та здобуття освіти.

У доповіді йдеться про випадки жорстокого поводження і свавільного позбавлення свободи, зокрема через неодноразове продовження строків ув’язнення на підставі статті 411 кримінального кодексу, яка передбачає покарання за «злісну непокору» вимогам адміністрації колонії. Спецдоповідач отримував повідомлення про нелюдські умови утримання та жорстоке поводження у тюрмах і виправних колоніях: свавільні дисциплінарні стягнення, відмова в належній медичній допомозі, тривале утримання в одиночних камерах без зв’язку із зовнішнім світом, обмеження побачень з родичами та адвокатами, антисанітарні умови, недостатнє харчування, примусова праця та насильство з боку інших засуджених, яке персонал колоній або ігнорував, або заохочував. Серйозну тривогу викликає погіршення стану здоров’я багатьох ув’язнених, загрозливі для життя умови утримання вразливих категорій засуджених, відсутність психологічної підтримки та покарання за спроби самогубства.

Найбільшого ризику наразі зазнають ті, хто підтримує Україну. З лютого 2022 року білоруська влада винесла обвинувальні вироки щонайменше 403 особам, і станом на лютий 2026 року понад 200 з них досі залишаються за ґратами. З початку 2026 року суди винесли 155 обвинувальних вироків за «сприяння екстремізму», і всіх засуджених включено до офіційного списку «екстремісти».

Звільнення з ув’язнення для багатьох політв’язнів виявилося пасткою, а не визволенням. Спецдоповідач фіксує постійні повідомлення про те, що звільнених примушують покинути білорусь під загрозою нового кримінального переслідування, і саме так влада позбулася більшості політв’язнів, відпущених у 2025 році. Жодної реабілітації чи компенсації шкоди звільненим не передбачено. лукашенко при цьому взагалі заперечує наявність у країні політичних в’язнів і політично мотивованих судових процесів, називаючи звільнених «зрадник і шпигун», яких помилували нібито лише для того, щоб уникнути смертей у місцях позбавлення волі та подальшої критики з боку іноземних держав.

Тиск та переслідування поширюються і на тих, хто формально на свободі. Родичі вигнанців та політв’язнів, а також їхні адвокати продовжують стикатися з систематичним тиском. Влада також практикує заочні судові процеси над активістами, які перебувають у вигнанні, супроводжуючи їх публічною конфіскацією майна й силовим проникненням у житло. Погрози родичам залишаються одним із головних інструментів залякування, а самі вигнанці позбавлені можливості навіть продовжити дію власних паспортів за кордоном.