Поки москва брязкає зброєю, Тбілісі й Ташкент відкривають нові шляхи до Європи в обхід росії

Грузія та Узбекистан оголосили про прагнення активніше брати участь у Транскаспійському міжнародному транспортному маршруті, відомому також як «Середній коридор». На думку національних експертів, це має забезпечити країнам стійке економічне зростання. Водночас інвестиції в новий маршрут суттєво знижують залежність від великих регіональних гравців, насамперед від росії.

Протягом останнього року Грузія здійснила справжній геополітичний розворот у бік Центральної Азії. Тбілісі встановив стратегічне партнерство з Казахстаном та Узбекистаном і розглядає ці зв'язки крізь призму довгострокового планування за низкою напрямів, зокрема в торгівлі та транспортній логістиці. В епоху глобальних викликів такі союзи можуть стати важливим компонентом довгострокової стабільності для «малих держав», що водночас дорівнює їхній обороноздатності.

Узбекистан теж розвиває західний вектор зовнішньої політики, прагнучи мінімізувати залежність від росії та закріпити власну суб'єктність. Тож проєкт вигідний обом сторонам. Ташкент через оновлену інфраструктуру грузинських портів Поті та Батумі на Чорному морі отримує вихід до свого третього за величиною торгового партнера – Євросоюзу. Тбілісі ж завдяки Узбекистану та іншим країнам Транскаспію виходить на ринки Східної та Північної Азії, що стрімко зростають.

Додатковий потенціал закладений у формуванні нових логістичних ланцюгів: «Китай – Киргизстан – Узбекистан  – Туркменістан – Азербайджан – Грузія – Туреччина – ЄС»; «Індія – Пакистан – Афганістан – Узбекистан – Казахстан – Азербайджан – Грузія – ЄС». Вони об'єднують залізницю «Китай – Киргизстан – Узбекистан» та Трансафганський залізничний коридор. З усього цього зрозуміло, що росію вже не беруть навіть у розрахунок, хоча ще зовсім недавно без дозволу москви ці всі проєкти могли б лише обговорюватися.

За підрахунками Всесвітнього банку, до 2030 року обсяги вантажів через Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут сягнуть 11 млн тонн, з яких 4,4 млн тонн становитиме транзит, включно із 1,3 млн тонн узбецьких вантажів в Європу.