цифровий концтабір: москва різко збільшує видатки на пропаганду та блокування VPN

кремль ще сильніше затягує зашморг на інформаційному просторі росії: проєкт федерального бюджету рф на 2027–2029 роки передбачає збільшення видатків як на технічне блокування «небажаного» інтернет-контенту, так і на державні та провладні медіа.

Фактично москва діє за подвійною схемою: однією рукою звужує доступ до альтернативної інформації, іншою – «вливає» мільярди у власну інформаційну машину. Ненависні для російської влади сервіси VPN перебуватимуть під ще сильнішим контролем.

У 2027 році на функціонування автоматизованої системи безпеки інтернету (АСБІ), підпорядкованої «роскомнадзору», планують спрямувати $238 млн. Це вдвічі більше, ніж передбачалося попереднім бюджетом на той самий рік.

Загалом у 2027–2029 роках на систему технічного контролю інтернет-трафіку закладають майже $719 млн. Задекларована мета – модернізація засобів протидії «інтернет-загрозам». Кремлівські керманичі розглядають навіть впровадження технологій штучного інтелекту для розпізнавання зашифрованого трафіку та автоматичного блокування нестандартних VPN-протоколів у режимі реального часу. Протягом першого тижня після псевдовиборів до госдуми було обмежено доступ щонайменше до 10 VPN-сервісів.

Відомо і про масштабніші плани. Згідно з розпорядженням «роскомнадзору», федеральне державне унітарне підприємство «головний радіочастотний центр» має забезпечити блокування 92% доступних VPN-сервісів до 2030 року. Після появи інформації про документ його прибрали з відкритого доступу.

Паралельно кремль нарощує фінансову підтримку державних і провладних медіа.У 2027 році на державні ЗМІ та інформаційне забезпечення планують витратити $1,74 млрд – на 45% більше, ніж передбачалося попереднім бюджетним проєктом. Понад $153 млн передбачено на інформаційно-роз’яснювальний та експертно-соціологічний супровід ініціатив володимира путіна у медіа та соціальних мережах, а сукупне фінансування у 2027–2029 роках сягне $4,07 млрд.

Для москви контроль над інформацією вже давно став не просто інструментом внутрішньої політики, а й умовою виживання режиму – із власною інфраструктурою блокування, технологіями стеження та багатомільярдним фінансуванням пропаганди.